Педагог мусить бути оптимістом. Можемо уявити собі, з якою гіркотою читала наступні слова, вкладені до вуст Зряхової, А.Л.Костомарова: «Через якусь там дівчину мусить гинути такий чоловік! Мало сказано в романі про особисте життя видатного матема- тика, про ставлення до жінок. Останній пункт є, власне, сегментом середовища, але з огляду на частотність і значимість у романі потребує виокремлення. Стосунки Г.Сковороди з родичами були, напевно, такими ж, як у Франциска Асизького, Рене Декарта чи М.Ло- моносова, тобто скептично-байдужими, а то й відверто ворожими, чимось на зразок взаємин Чіпки Варениченка з матір’ю, але В.Шевчукові треба не- одмінно наголосити на «теплоті родинного інтиму», звідки герой перейняв основи народної моралі і де скільки платять за другу дитину 2023родилась любов до рідної землі. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. Поза цим залишилась національна проблематика, обмежено сферу конфлік- тів, множину творчих інтересів, відсутні тіньові властивості душі, знято мо- менти вагань і сумнівів, усунуто вплив випадку, внаслідок чого становлення персонажа набуло провіденційного, схематичного вигляду. Їх не міг написати хтось інший: і жанр роману-біографії, і життєвий матеріал, і почасти концепція людини виплива- ють зі світогляду і творчих уподобань прозаїка.
В українській радянській фантастиці з домінантою жанрів наукової фан- тастики, зокрема у Ю.Смолича, В.Владка, М.Трублаїні та інших, web page переважа- ють жанрові різновиди або тенденції науково-популярної (для неї властиві суто науково-популярні пасажі про винаходи, за якими, як вважалося, сто- їть завтрашній день) та пригодницької літератури, частина якої взорується на боротьбу між радянським ладом і «світом капіталу». В.Домонтович і В.Підмогильний показали, як легко раціоналізм обертається ірраціоналізмом, як легко знаходиться раціональне підґрунтя для найцинічніших або найхимерніших вчинків. Героя українського інтелектуального роману 20-х рр., як доводить дисертант, модельовано значною мірою згідно з формалістичною теорією «літератур- ного побуту», тобто з особливим «прицілом» на приватне життя персонажа. Публікацію роману «Професор Ратмиров» було припинено на вимогу вдови історика А.Л.Костомарової. «Професор Ратмиров». Усі персонажі цього роману мають прототипів, зо- крема головний герой – це не хто інший, як М.Костомаров у його київський і саратовський періоди. Якщо Сковорода-містик у М.Івченка та Валерія Шевчука тужить за вічністю, то автор роману «Предтеча» приписує своєму героєві наступні міркування: «Всі прагнуть вічності. Часопростір роману поділено на сфери впливу різноманітних сект, таємних організацій, урядів, церков.
Перший тип рішуче переважає, набуваючи з часом різноманітних відтінків: релігійного, позитивістського, марксистського, дисидентського. Очевидно, єврей- ство тут переростає рамки національності, набуваючи ознак метафори, сиг- налізуючи про втручання злої сили. Природа як символ усього живого підтримує сили добра. У цьому сенсі вони тривали у шістдесятницькому річищі реабілітації особистісного начала в мистецтві й житті; утім, вирізнялись осо- бливим драматизмом у тому, що стосується цілісності й роздвоєності, муж- ності й угодовства, психологічної сили й слабкості. Тому до певноТ кiлькостi вiдпрацьованих годин Тх кориснiсть буде зростати, пюля якоТ буде переважати втомленiсть вщ роботи, що буде зменшувати загальну кориснють. У випадку з такими прототипами, як М.Костомаров, цей підхід призводить до спотворення їхнього історичного масштабу. Про художній домисел йдеться там, appetito-kebab.ch де маємо художнє орнаментування історичних фактів, про художній вимисел – у випадку ціл- ком вигаданих епізодів, які, втім, не розбігаються з художньою правдою. Один з провідних дослідників цього метажанру в українській літературі О.Галич спостеріг, що «значним недо- ліком багатьох книг, героями яких виступають реальні історичні особи, допомога багатодітним сім’ям 2023 є повер- хова белетризація, нашарування відомих автору фактів, без спроби проникнення в їх сутність. І ті, й ті були цілком органічні для його обдаруван- ня, чергувалися приблизно так, як історичні романи, повісті, оповідання із творами про сучасність у Г.Флобера, тільки що художній світ французького письменника не знав таких крайнощів «химерної» прози (хіба у драматур- гії); якщо для Г.Флобера була істотною опозиція минуле – сучасність, то для В.Дрозда реальне – ірреальне.
За таких обставин зберегти власну індивідуальність не лег- ше, ніж у конфліктах із переяславським чи білгородським єпископами. Українців у Петербурзі чи в Парижі бачимо об’єдвиплата на другу дитину 2023ними за принципом тепе- рішніх земляцтв. Але, з другого боку, повстання можна трактувати як прагнення людей до волі і справедливості чи одвічну боротьбу за владу і власність. Під час перебування В. Сухомлинського в НДР, про це йдеться в другій частині повісті, один із слухачів закинув пе- дагогу непослідовність у думках: «У ваших працях проповідується доброта, терпимість до людини, до її слабостей… Загалом, слід підкреслити, що образ Сухомлинського в творі не сягнув різносторонності, психологічної глибини і складності прототипа. Слава прийшла до В. Сухомлинського ще за життя. Отже, у романі В.Петрова М.Костомарова інтерпретовано як тип роман- тика (тип – у сенсі наближення художнього образу до понятійної конкретики, концепту), у Р.Іваничука – як тип ренегата, у Д.Мордовця – як тип юродивого і святого. Художній досвід Д.Мордовця не пройшов повз увагу пізніших авторів, які творили образ М.Костомарова в літературі. Художній експеримент, на противагу науковому, вирізняється за змістом (реальність конструйована), метою і результатами. Отже, наука (пізнання і самопізнання) приводить людину до усвідомлення власних необмежених можливостей, звільняє від влади випадку, допомога при народженні другої дитини надихає вірою у власний розум і ставить перед казковою метою запалювати «нові виплати при народженні другої дитини 2023 сонця».